styled love


Кожного дня ти просинаєшся і йдеш до неї, до своєї мрії, до свого натхнення, до свого захоплення і своєї любові.


Ти відчиняєш ворота й бачиш своє відображення. Оглядаєш кожен шматочок в якому лишив частинку себе.

Після чого відчиняєш дверцята, одивляєшся свій улюблений інтер‘єр і сідаєш в улюблене крісло, за кермо своїх фантазій. Заводиш двигун і відчуваєш свободу.

У цій святкоій статті ми познайомимо вас з Тарасом і його коханнячком — Жигою. За для цього ми провели коротке інтерв’ю. Дійові особи: Тарас зі Львова і Андрій (ака reactive):
Андрій: Привіт, друже! Розповісиш трохи за свою красуню?
Тарас: Привіт) Авжеж! Залюбки відповім на всі твої запитання.
А.: Давай почнемо з екстер’єру.
Т.: З самого початку першочерговою метою, було знайти всі «ранні плюхи» для 2101 (жигулісти зрозуміють).
На це пішов не один рік, проте ціль досягнуто:
«півмісяці» навколо фар, оптика «Eurolux», «трикутні» клики бамперів, повідки щіток на шліцах та священний грааль — значок «Тольятти»)))
З додаткових речей встановлено губу та спойлер (теж підібрано з машин цієї епохи), поклеєно чорні смуги вздовж кузова (для стрімкішого силуету смуги заходять на багажник), дзеркала з формули «Естонія» та зварено кастомний вихлоп з нержавійки.

А.: Захопився як Жмгуліст з досвідом ;) Що ж тоді відбулося з інтер’эером?
Т.: Машина 1980 року випуску та дісталась з автентичним і на перший погляд «сумним» чорним салоном, тому було вирішено його облагородити (але виключно деталями тих часів).
Встановлено червоний килимок від 2103, салонне дзеркало з 24-ої Волги, знайдено експортний щиток приборів в милях та ранні хром заглушки ручок на стелі, ричажки пічки та хром попельнички.
Наступним кроком була інтеграція ролл-бару з нержавійки та 4-х точкового ремня безпеки (все стає «болт-он» по заводських точках кріплення).
Давно існувало бажання заінсталити ковш для водія та тонке дерев’яне кермо з епохи 70-80-их років, але нічого підходящого не траплялось… Тому було вирішено в цьому сезоні зробити це власноруч (заразом і ручку кпп з дерева).
Доповнює загальну картину тахометр (кожух під який теж робився з нуля).

А.: Чудово! А що з привіду твоїх кастом-колес?
Т.: Тут все просто..параметри говорять самі за себе)
перід 9,5х14 на гумі 195/45
зад 10,5х14 на гумі 225/40
на мою думку, це максимальна ширина, яку може прийняти стокова арка 2101 (без пиляння кузовні))


А.: А з технічкою щось відбувалось?
Т.: Не дивлячись на те, що питанням №1 є: «а який мотор там стоїть??», вся технічна частина автентична)
Стоїть двигун 1.2 та кпп на 4 передачі з рідним редуктором 4,3.
Зроблено «холодний» впуск та підкручено карб. В цьому сезонні встановлено «відсічку» з прострілами щоб питань про двигун було ще більше))
Попри це, авто спокійно «кладе стрілку» на приборах та щорічно відвідує фести на відстані +1000км.

А.: Ось до чого приводить справжнє кохання) Тарасе, як ти взагалі до цього дійшов?
Т.: Перед кожним сезоном я мав уявлення в голові, який буде мати вигляд машина в цьому році.. Це привело до багатьох кастомних рішень)
Вся суть тачки — зібрати її на комплектуючих з тих часів (ніби ти живеш у 1980-му році) щоб відчути на собі всі + і — машин з цієї епохи)
Щоб вона максимально переносила тебе на 42 роки назад…таке може робити лише олдова тачка)


Доповнимо тільки те, що тачка є клубною машиною вітчизняної братви SCHMIGERS.
Кохайте стиль, друзі!

by reactive

Reactive Автор:

Ваш комментарий будет первым

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *